|
Помер Костянтин Тахтаджиєв
10 лютого помер відомий скрипаль, професор Національної музичної академії України, заслужений діяч мистецтв України Костянтин Іванович Тахтаджиєв. Він є автором понад 30-ти науково-методичних посібників і програм для музичних шкіл, училищ, вузів, редактором творів педагогічного репертуару тощо.
Помер Борис Архімович
14 лютого на 69-му році життя помер український піаніст, доцент Національної музичної академії України, Борис Олександрович Архімович.
Борис Олександрович Архімович народився в Києві 16 березня 1939 року. Закінчив Московську консерваторію й аспірантуру у Якова Флієра. По закінченню працював у Київській консерваторії, проте у 1974 році був звільнений після того, як на одному з капусників прозвучала пісня "В путь" Ф.Шуберта, що було розцінено партійними іделогоами, як заклик виїхати до Ізраїлю. Існують і інші спогади - на тому ж капуснику Б.Архімович поставив музичний номер з контрапунктичним поєднанням "Гімн інтернаціоналу" та "Чіжік пижик, ґдє ти бил...".
Протягом 16 років працював на макаронній фабриці, відзначившись там як сумлінний робітник і активіст художньої самодіяльності, паралельно давав приватні уроки фортепіано. Лише після повалення радянського режиму був відновлений на викладацькій роботі. Останні роки працював на кафедрі спеціального фортепіано Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського та в Київської середньої спеціальної музичної школи ім. Н. В. Лисенко. Паралельно з тим працював як звукорежисер, записуючи молодих музикантів на аудіо і відео. "У віці 60 років я засвоїв комп'ютер" - говорив Борис Олександрович.
Колеги та студенти пам'ятають Бориса Архімовича перш за все як видатного музиканта, що ставив понад усе саме музикальну сторону виконання. Борис Архімович зібрав надзвичайно багату фонотеку, зібрані записи він залюбки демонстрував студентам.
Помер Яків Цегляр
11 лютого на 96 році життя помер відомий український композитор, народний артист України Яків Цегляр. Прощальна паніхіда відбудиться у неділю, 16 лютого у будинку об Спілки 11-й годині у Спілці композиторів.
Яків Самійлович Цегляр народився 29 лютого 1912 року в Києві, у будиночку, де нині споруда Київради. По закінченні школи в 1929-му парубійко пішов працювати на завод “Ленінська кузня”, де через три роки очолив там комсомольсько-молодіжну бригаду. У 1939 закінчив Музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка, у 1946 році - екстерном Тбіліську консерваторію.
Творчість Я.Цегляра включає 4 оперети та 2 музичні комедії, вокально-симфонічні твори, романси, музика до кінофільмів і театральних вистав. У 2002 році Яків Цегляр з нагоди 90-річчя був нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ ст. та "За мужність"
|
|
9 лютого
2008 р. були оголошені результати конкурсу молодих композиторів "Шаг влево", що проходив у Санкт-Петербурзі. Переможцем конкурсу став московський композитор Олексій Наджаров. Серед 6 фіналістів конкурсу була й київська композиторка - Анна Корсун. Докладніше
Юрій Башмет став лауреатом премії Ґреммі
Колишній львів’янин, всесвітньо відомий альтист Юрій Башмет і очолюваний ним камерний ансамбль "Солісти Москви" стали лауреатами премії "Ґремми" у номінації "Краще виконання малим ансамблем" у категорія "Класика". Академія звукозапису відзначила премією їхній диск "Stravіnsky: Apollo, Concerto Іn D; Prokofіev: 20 Vіsіons Fugіtіves" (2006), записаний на лейблі Onyx Classіcs.
Повний список лауреатів на офіційному сайті Grammy.com
В Туркменістані буде відроджуватися оперне мистецтво.
За повідомленням Державного інформаційного агенства Туркменістану (TDH), на зустрічі із представниками туркменської інтелігенції президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов висловився "за відродження національної опери й залучення до роботи провідних вітчизняних фахівців у цій області музичного мистецтва. Звичайно, це зажадає певного часу, але я вірю, сказав Гурбангули Бердимухамедов, що вже в найближчі кілька місяців туркменські глядачі побачать перший оперний твір."
Нагадаємо, що опера в Туркменістані була скасована в 2001 році тодішнім туркменським президентом Сапармуратом Ніязовим (Туркменбаші), що вважав оперу й балет далекими туркменській культурі.
За матеріалами oboe.ru
Одеський оркестр намагаються виселити з одеської філармонії
...Керівництво філармонії в особі її нового директора Олександра Перепелиці настирливо пропонує оркестрові платити орендну плату «за мешкання» у розмірі 380 тисяч гривень щорічно, оскільки, вивільнивши певні кошти з обласного бюджету, колектив вийшов зі складу філармонії, ставши окремою юридичною особою...
Читати статтю Марії Гудими у газеті "Дзеркало Тижня"
Володимир Рунчак: «Радянські «почесні звання» вже давно дискредитували себе – і професійно, і морально»
"...Почесних звань ніколи не було в розвинених країнах, на які, як нам кажуть політики, ми рівняємося! У країнах колишнього соцтабору цей анахронізм уже давно скасовано, як і в країнах Прибалтики. І вони пішли далеко вперед. Тому що радянські «почесні» звання вже давно дискредитували себе – і професійно, і морально. Професійно — тому що високим професіоналам соромно, коли державну відзнаку, яку мають вони, мають і десятки посередностей. Морально — тому що система отримання наших почесних звань, державних премій часто була пов’язана з політичним конформізмом, грошима, зв’язками, протекцією, нагородженням до певної дати або враховуючи якісь регіональні, національні, а тепер уже й релігійні аспекти...."
Читати Інтерв'ю Ірени Стецюри з композитором у газеті "Дзеркало Тижня"
Олександр Щетинський. Музика у зоні лиха
Можливо, дехто переконаний, що класична музика залишилася в далекому минулому — десь у часах Чайковського чи Лисенка. Насправді ж вона розвивається й сьогодні, має вагомі творчі здобутки і потерпає від тих самих негараздів, які спіткали сучасну українську культуру загалом. Це і зазіхання на приміщення музичних інституцій, і корупція при розподілі матеріальних ресурсів, і безкультур’я, невігластво та хамство урядовців. Однак існують і інші — менш відомі, хоча й не менш важливі для цієї галузі — проблеми. Спробуємо розібратися в деяких із них.
Читати повністю |